Уже давно я вірю в те, що візуалізація того, чого я хочу в житті, справді працює. Серйозно! Це стосується як простих речей, так і складніших цілей.

Коли я розповідаю про це друзям, вони іноді думають, що я жартую. Але я багато разів відчував, що це працює. Наприклад, коли мені потрібно було знайти місце для паркування там, де це дуже важко. Добре, це дрібниця, і, мабуть, удача тут відіграє ще важливішу роль.

Але це працювало і з набагато складнішими цілями, які менше залежать від удачі.

Наприклад, я уявляв, що працюватиму в Google, що житиму в Каліфорнії. І все це стало реальністю. Звісно, не тільки завдяки візуалізації. Мені допомагали люди, які в мене повірили, і, чесно кажучи, мені також пощастило.

Я також уявляв, що зможу завоювати серце жінки, в яку був дуже закоханий і з якою пізніше одружився. Правда, розлучення зовсім не входило в мої плани.

Пізніше я знову сильно закохався. Я з великим захопленням уявляв, що зможу бути з цією жінкою. І в нас народився син, найцінніше, що є в моєму житті, і найкраще, що зі мною коли-небудь траплялося.

Звичайно, я не уявляв, що і ці стосунки не складуться. Я думав, що ми будемо разом назавжди.

І тут починається найцікавіше.

Бажане чи потрібне?

Я справді досяг багатьох цілей, які уявляв. Але чи означає це, що я завжди отримував саме те, що мені було потрібно?

Наприклад, робота в Google була моєю мрією. Я її здійснив. Але це не була найкраща робота в моєму житті. І точно не та, на якій я почувався найщасливішим.

Або кохання. Я був дуже закоханий у цих жінок і справді хотів бути з ними. Я навіть не завжди розумів, чому саме. Але хіба кохання можна так просто пояснити? Іноді ми просто закохуємося, і все.

Я уявляв, що буду з ними щасливим. Але не міг знати, як наші стосунки зміняться через кілька років.

І все ж, хоча останні стосунки закінчилися, завдяки їм у мене є син. І я ні на що не проміняв би це щастя.

Тому я не знаю, чи була тут якась помилка. Можливо, я недостатньо добре уявляв своє майбутнє. Можливо, я робив помилки, коли намагався перетворити свої бажання на реальність. А можливо, життя просто набагато складніше, ніж ми можемо собі уявити.

І тепер я ставлюся до візуалізації серйозніше.

Так, саме так. Недостатньо просто дуже чітко уявляти свою мету, з великою увагою та впевненістю. Ні.

Потрібно справді подумати, чому ми цього хочемо, що зміниться в нашому житті, коли бажання здійсниться, і як ми будемо почуватися. А також як почуватимуться люди навколо нас.

Я знаю, що звучить так, ніби я абсолютно впевнений у цьому. І, чесно кажучи, я сам собі дивуюся. Але мені здається, що я досяг майже всього, чого серйозно хотів досягти.

Звичайно, я також отримав багато речей, яких не планував і які зовсім не відповідали моїм планам. Але коли я справді ставив перед собою якусь мету і серйозно працював над нею, я зазвичай її досягав.

Що каже наука

І ось що цікаво: здається, у всього цього є наукове пояснення.

Саме тому я тепер ставлюся до візуалізації ще серйозніше.

Коли я дізнався про це пояснення, мені стало спокійніше. Раніше мене іноді турбували сумніви. Можливо, усе це просто удача? Можливо, візуалізація насправді не має такого великого значення?

Але, здається, у нашому мозку існують певні механізми, які допомагають нам звертати більше уваги на те, що для нас важливо.

Я не думаю, що достатньо просто уявляти свою мету, щоб її досягти. Візуалізація не є магією. Але я вірю, що вона допомагає нам краще помічати можливості, які раніше ми могли не бачити.

Наш мозок має здатність змінюватися. Це називається нейропластичністю. Коли ми довго концентруємося на певній меті, наша увага теж може змінюватися. Ми починаємо помічати закономірності, жести, ідеї та можливості, на які раніше не звертали уваги.

І саме це, на мою думку, робить візуалізацію такою корисною. Вона не виконує наші бажання замість нас, але може допомогти нам побачити більше шляхів до їх здійснення.

Наш розум справді дивовижний! Я не перестаю дивуватися тому, наскільки сильно ми можемо впливати на обставини навколо нас.

Що справді варто уявляти

Звичайно, я не говорю про великі зміни у світі. Наприклад, я дуже хотів би, щоб війна в Україні закінчилася. Але якщо бути реалістом, я сам не зможу досягти цього, навіть якщо буду дуже сильно це уявляти.

Тому спочатку я повинен зосередитися на тому, на що можу більше впливати.

Яким життям я хочу жити? З ким я хочу провести решту свого життя? Що я хочу відчувати вранці, коли прокидаюся? Який приклад цінностей і поведінки я хочу показати своєму синові?

Ось чудові цілі для візуалізації.

Але тепер я розумію, що важливо уявляти не тільки результат, але й саме життя після того, як ми досягнемо своєї мети.

Не тільки те, де я хочу працювати, але й те, як я хочу почуватися на роботі. Не тільки те, з ким я хочу бути, але й те, якими я хочу бачити наші стосунки через багато років.

Хоча, звичайно, неможливо передбачити все. Особливо коли йдеться про кохання.

І недостатньо просто записати свої цілі або час від часу про них думати.

Потрібні увага, концентрація та впевненість. Здається, потрібно також уявляти, що саме я відчуватиму, коли досягну цих цілей. Які запахи будуть навколо мене? Хто буде поруч? Що я відчуватиму не тільки в кінці, але й протягом усього шляху до своєї мети?

Це складніше, ніж здається. Серйозно.

І ось чому: як я вже говорив раніше, ми повинні думати не тільки про те, чого хочемо, але й про наслідки наших бажань.

Можливо, найважливіше питання не тільки в тому, як отримати те, чого ми хочемо, але й у тому, чи зробить це наше життя таким, яким ми справді хочемо його бачити.

І, можливо, саме це нам потрібно навчитися уявляти краще.

Обкладинка: Р. А. Монтгомері, The Race Forever (Choose Your Own Adventure № 17, Bantam Books, 1983), ілюстрація Ральфа Різа.